Головна » Статті » Розробки уроків » 7 клас |
Тема. Тип Кільчасті черви. Лабораторне дослідження «Вивчення зовнішньої будови та характеру рухів кільчастих червів» (на прикладі дощового черв’яка або трубочника). Мета: ознайомити учнів із загальною характеристикою кільчастих червів, показати їхню різноманітність, провести лабораторну роботу із вивчення зовнішньої будови й характеру рухів кільчастих червів. Обладнання й матеріали: підручник [1], зошити [2], [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати особливості будови й життєдіяльності кільчастих червів і їхню різноманітність (обладнання й матеріали для лабораторної роботи проставлені в тексті самої лабораторної). Базові поняття й терміни: кільчасті черви, малощетинкові черви, багатощетинкові черви, п’явки. Тип уроку: комбінований.
Хід уроку І. Організаційний етап Перевірка домашнього завдання Учитель перевіряє в зошиті [2] наявність виконаної лабораторної роботи № 4 «Вивчення зовнішньої будови та характеру рухів кільчастих червів» (на прикладі дощового черв’яка або трубочника). Запитує, що залишилося незрозумілим, чи були труднощі в її виконанні, відповідає на питання школярів. II.Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності Обговорення проблемної ситуації Ви, ймовірно, бачили дощових черв’яків, які в дощ з’являються на асфальті й гинуть. Як ви думаєте, із чим пов’язана така ситуація? Розповідь учителя з елементами бесіди 1. Загальна характеристика типу Кільчасті черви Можливо, школярі знають правильну відповідь на запитання, поставлене на початку уроку: дощові черв’яки живуть у землі, в якій викопують довгі трубчасті ходи, уночі виходять на поверхню землі, у холод і посуху йдуть глибоко в землю, а після сильних дощів через відсутність кисню змушені підніматися на поверхню (асфальт заважає їм повернутися назад). Але дощовий черв’як — це лише один вид з 9 тисяч представників типу Кільчасті черви. Кільчасті черви (кільчаки) — це морські, прісноводні й ґрунтові тварини, що мають більш складну організацію, ніж плоскі й круглі черви. Це в першу чергу стосується морських багатощетинкових червів, які є вузловою групою в еволюції вищих безхребетних: від їхніх древніх предків пішли молюски й членистоногі. До найважливіших прогресивних рис будови кільчастих червів належать такі: 1. Тіло складається із численних (5—800) сегментів (кілець). Сегментація виражається не тільки в зовнішній, але й у внутрішній організації, у повторюваності багатьох внутрішніх органів, що підвищує виживання тварини при частковому пошкодженні тіла. 2. Групи подібних за будовою й функціями сегментів у багатощетинкових червів об’єднані у відділи тіла — головний, тулубний та анальну лопать. Головний відділ утворився шляхом злиття декількох передніх сегментів. У малощетинкових червів сегментація тіла однорідна. 3. Порожнина тіла вторинна або целом, вистелений целомним епітелієм. У кожному сегменті целом представлений двома ізольованими мішками, заповненими целомною рідиною. 4. Шкірно-м’язовий мішок складається з тонкої еластичної кутикули, розташованого під нею одношарового епітелію й двох м’язових шарів: зовнішнього — кільцевого і внутрішнього — сильно розвинутого поздовжнього. 5. Перші спеціалізовані органи руху — параподії — це бічні дволопатні вирости стінок тіла тулубних сегментів, у які заходить целом. Обидві лопаті (спинна й черевна) мають більшу або меншу кількість щетинок. 6. У малощетинкових червів иараподії відсутні, є лише пучки з нечисленними щетинками. 7. У травній системі, що має три відділи, передня кишка сильно диференційована на ряд органів (рот, глотку, стравохід, воло, шлунок). 8. Уперше розвинена замкнута кровоносна система. Вона складається з великих поздовжніх спинної та черевної судин, з’єднаних у кожному сегменті кільцевими судинами. Рух крові здійснюється за рахунок перекачувальної діяльності скорочувальних ділянок спинної, рідше кільцевих судин. У плазмі крові утримуються дихальні пігменти, близькі до гемоглобіну, завдяки яким кільчаки заселили місця із різним вмістом кисню. 9. Органи дихання у багатоіцетинкових червів — зябра; це тонкостінні листоподібні, пір’ясті або рунисті зовнішні вирости частини спинних лопатей параподії, пронизані кровоносними судинами. Малощетинкові черви дихають усією поверхнею тіла. 10. Органи виділення — попарно розташовані в кожному сегменті метанефридії, що виводять кінцеві продукти життєдіяльності з порожнинної рідини. Лійка метанефридія перебуває в целомі одного сегмента, а йдучий від неї короткий канаЛець відкривається назовні в наступному сегменті. 11. Нервова система гангліонарного типу. Вона складається з парних надглоткових і підглоткових гангліїв, з’єднаних нервовими стовбурами у навкологлоткове нервове кільце, і багатьох пар гангліїв черевного нервового ланцюжка, по одній парі в кожному сегменті. Органи чуття різноманітні: зору (у багатоіцетинкових червів), дотику, хімічного чуття, рівноваги. 12. Переважна більшість кільчаків — роздільностатеві тварини, рідше гермафродити. Розвиток з метаморфозом (у багатощетинкових червів) або прямий у малощетинкових червів, п’явок). Деякі види кільчаків, крім статевого, розмножуються й безстатевим способом (фрагментацією тіла з наступною регенерацією відсутніх частин). Тип Кільчасті черви підрозділяється на три класи — Багатощетинко ві, Малощетинкові й П’явки. IV.Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів Робота з підручником Школярі працюють із.малюнками на с. 75, ознайомлюючись із зовнішньою й внутрішньою будовою кільчастих червів. Потім вони читають текст про будову дощового черв’яка на с. 74—76. Перевірити свої знання учні можуть, відповівши на запитання 2—4 на с. 76. V.Самостійна робота учнів У зошиті [2], або [3, вкладиш, с. 5] учні виконують лабораторне дослідження «Вивчення зовнішньої будови та характеру рухів кільчастих червів» (на прикладі дощового черв’яка або трубочника). Потім учні ознайомлюються з рубрикою «Запам’ятайте найважливіше» на с. 76, при необхідності записують висновки в зошит. VI.Підсумки уроку Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку. VII.Домашнє завдання | |
Переглядів: 1310 | |
Всього коментарів: 0 | |